БЖД 2017

На базі Херсонської державної морської академії з 14 по16 вересня 2017 року проведено ІV Міжнародну науково-практичну конференцію «Безпека життєдіяльності на транспорті і виробництві – освіта, наука, практика» (SLA – 2017).

Співорганізаторами наукового форуму виступили Міністерство освіти і науки України, Національна академія наук України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Міжнародна академія наук екології та безпеки життєдіяльності, Європейська асоціація з безпеки, крюїнгова компанія «Marlow Navigation», Академія цивільної авіації республіки Казахстан.

Десятки фахівців отримали унікальну можливість дізнатися про актуальні новини і корисні розробки у галузі безпеки життєдіяльності на транспорті та виробництві. Для участі у конференції було подано 89 доповідей, підготовлених 162-ма вченими із 50-и навчальних закладів, наукових установ і суспільних організацій України, Індії, Польщі, Словаччини, Республіки Казахстан, Сполучених Штатів Америки та інш.

Делегати взяли участь в обговоренні наступних проблем: освіта у напрямку безпеки життєдіяльності, охорони праці, цивільного захисту та екології; компетентністний підхід у підготовці спеціалістів; безпека і охорона праці у різних сферах діяльності людини, фактори ризику безпеки людини, пожежна безпека, горіння речовин; безпека атомної енергетики, безпека на транспорті, екологічна безпека; проблеми енергозбереження та альтернативні джерела енергії.

Учасників конференції вразила навчально-тренажерна база Херсонської державної морської академії, з якою їх ознайомили перед початком пленарного засідання. Професор кафедри цивільного захисту національного університету «Львівська політехніка», д.т.н. Борис Васильович Болібрух звернув увагу на те, що найсучасніше обладнання можуть обслуговувати лише відповідно підготовлені спеціалісти. Він поцікавився, де проходять підготовку завідувачі лабораторіями, звідки вони отримують програмне забезпечення, та отримав вичерпні відповіді на свої запитання. Дійсно, технічне оснащення академії свідчить про високий рівень професійної майстерності працівників закладу. Погодився з цим і професор Україно-Ізраїльського інституту стратегічних досліджень імені Голди Меїр В.М.Самсонкін: «Я впевнений у тому, що жоден заклад в Україні не має таких засобів навчання».

Бібліотека ХДМА підготувала до конференції тематичну виставку літератури «Наука і освіта в рамках вимог безпеки життєдіяльності». До уваги гостей були представлені підручники, посібники, монографії та публікації у фахових галузевих періодичних виданнях за тематикою конференції. Для ознайомлення делегатів із науковою творчістю викладачів і курсантів академії були виставлені періодичні видання ХДМА, дисертації та патенти професорсько-викладацького складу академії на винаходи і корисні моделі, матеріали Всеукраїнських студентських наукових конференцій тощо. Учасники наукового форуму мали можливість ознайомитися з найновішою літературою щодо організації навчально-виховного процесу та науковою періодикою. Виставка сприяла розвитку професійної компетентності молодих науковців, давала уявлення про навчально-методичне забезпечення освітнього процесу в ХДМА та результати наукової роботи її колективу. Ознайомившися з експозицією, професор М.Д. Каслін зазначив: «Якщо б ці книги були написані раніше, суспільство б уникнуло багатьох катастроф».

Відкрив конференцію заступник голови організаційного комітету, проректор з науково-педагогічної роботи Херсонської державної морської академії, кандидат технічних наук Андрій Павлович Бень, який привітав делегатів від імені ректорату та професорсько-викладацького складу академії та побажав їм цікавої і плідної роботи.

Пленарне засідання почалося з доповіді д.е.н. професора О.О.Любича, який подякував організаторам заходу і зазначив: «Глобальна конкуренція сьогодні перш за все стосується людських ресурсів. Херсонська академія готує людський капітал. Честь і хвала тим, хто це робить».

Особливу увагу учасників конференції привернула доповідь д.т.н., професора І.Г. Кириченка «Адаптація змісту якісної інженерної освіти до вимог сучасного виробництва». Ігор Георгійович є членом науково-методичної комісії Міністерства освіти і науки України, яка займається розробкою нових стандартів вищої освіти. Він зробив акцент на необхідності удосконалення системи оцінки знань і оновлення переліку компетентностей випускників вишів. І.Г.Кириченко закликав учасників заходу не обмежуватися обміном думками, а виробляти колективну позицію щодо цих найважливіших питань і знайомити з нею відповідні міністерства і відомства.

У роботі конференції взяли участь 9 докторів наук, професорів, 15 кандидатів наук з 18 навчальних закладів України та зарубіжжя. Усі виступи делегатів відзначилися актуальністю, глибоким рівнем підготовки та науковою новизною отриманих результатів.

Задоволення організацією та високим науковим рівнем конференції висловив Дмитро Леонідович Брит, підполковник служби цивільного захисту, заступник начальника навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Херсонської області: «Я дуже вражений як професіонал. Мені сподобалося все: і навчально-тренажерна база академії, і виставка літератури, і те, що я почув на пленарному засіданні».
Своїми враженнями від участі у конференції з нами поділився Валерій Миколайович Самсонкін, д.т.н., професор, науковий редактор Україно-Ізраїльського інституту стратегічних досліджень імені Голди Меїр: «Я взяв участь у цій конференції, тому що мені цікаві нові думки, оригінальні ідеї. Я – головний редактор журналу «Бюлетень інституту стратегічних досліджень імені Голди Меїр» і прагну знайти нових авторів. До того ж мені важливо з’ясувати, чи є практика використання ізраїльського досвіду в сфері безпеки життєдіяльності». У порядку обміну досвідом Валерій Миколайович подарував академії кілька випусків журналу.

Олександр Олексійович Любіч, д.е.н., професор, завідувач відділу координації бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики ДННУ «Академія фінансового управління», президент Українського національного відділення Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності, у своєму інтерв’ю зазначив: «Я втретє приїжджаю до Херсонської державної морської академії і завжди спостерігаю прогрес закладу. Зростає кількість лабораторій, технічних засобів. Я пройшов навчальними кабінетами і маю відмітити високий рівень кваліфікації викладачів. Виникло враження, що академія працює на високому експортному рівні, і підготовлені тут фахівці будуть користуватися попитом в усьому світі».

Вперше відвідала ХДМА і висловила задоволення побаченим Ольга Володимирівна Євтушенко, к.т.н., доцент кафедри БЖД Національного університету харчових технологій (м.Кіїв): «Студенти Херсонської академії мають усі можливості оволодівати професією, щоб потім застосовувати отриманні знання на практиці. У нашому університеті – інший профіль, але мені цікаво було ознайомитися з технічним оснащенням Херсонської академії, адже обладнання, яке використовується у народному господарстві, щороку стає все складнішим. Для нас, науковців, дуже важливо обмінюватися досвідом. Це дозволяє розширити простір наукового пошуку».

Щодо важливості проведення конференції висловив свою думку Андрій Євгенович Бабенко, к.т.н., старший науковий співробітник, докторант Центру новітніх технологій Національного авіаційного університету: «Рівень культури безпеки в сучасному суспільстві вкрай низький. Тому необхідні такі конференції, адже коли багато розумних людей збираються разом, вони створюють особливу інтелектуальну атмосферу, і це впливає на суспільство».

Вдруге у ХДМА Ірина Павлівна Гончарук, асистент кафедри охорони та безпеки на морі Одеського національного морського університету. Вона зазначила: «Приїжджаючи у ХДМА, я завжди узнаю щось нове. Цікаво побачити, як і над чим працюють колеги. Цей досвід дає неабиякий поштовх для власної наукової творчості. Захід, який організовує Херсонська державна морська академія, ще раз доводить, що морські навчальні заклади сьогодні є осередками наукового пошуку».

За результатами роботи конференції її учасники дійшли згоди щодо наступних висновків і рекомендацій:
1. Відзначити високий науковий рівень проведеної конференції, що зумовлено участю провідних вчених із різних регіонів України та зарубіжжя.
2. Проведення Міжнародної конференції SLA – 2017 переконливо показало, що цей науковий форум дає потужний поштовх до наукової творчості, сприяє пошуку нових напрямків наукових досліджень у галузі безпеки життєдіяльності на транспорті та виробництві, поширює та зміцнює зв’язки між навчальними закладами, науковими установами та підприємствами України і зарубіжжя.
3. Вважати за доцільне будувати освітній процес на принципах синергетики, що дозволить сформувати новий трансдисциплінарний інноваційний тип свідомості і мислення.
4. Оскільки без відповідних навичок людина не може бути вписана в глобальні процеси розвитку, рекомендувати постійно підвищувати рівень використання ІКТ в освіті та науці.
5. Здійснювати заходи з адаптації змісту якісної інженерної освіти до вимог сучасного виробництва в межах національної рамки освітніх кваліфікацій.
6. Провести п’яту науково-практичну конференцію «Безпека життєдіяльності на транспорті та виробництві – освіта, наука, практика» (SLA – 2018) у м. Херсоні у вересні 2018 року.

Не все так грустно в нашем «вузовском королевстве»

Эта запись защищена паролем. Введите пароль, чтобы посмотреть комментарии.